Drukarnia.BLOG

Маки

Маки

– Тату, тату, вони зів'яли!

– Хто зів'яв, Марічко, про що ти?

– Так маки, тату, маки. Ось поглянь!

– Не може такого бути, ми їх тільки вчора зірвали. Це ж польові квіти, повинні стояти довго. Пам'ятаєш ромашки в прошлому році на твій День народження?

Тоді була середина літа, час цвітіння польових ромашок.

Вона так зраділа тому букету.

Вранці, як тільки ввійшли до її кімнати з великим оберемком квітів, все навкруги наповнилося пряними ароматами лугових трав. Яскраво-білі в обрамленні пастельно-зелених стеблин, вони, здавалося наповнили кімнату світлом яскравого літа. Дочка прокинулася, розплющила очі і охнула, задихнулася захватом, потягнулась руками до букету. А потім, щоранку з її кімнати долинав тихий гомін – то вона про щось шепотіла з квітами.

- Так то ромашки, тату, вони довго не в'януть, вони стоять цілий місяць. А маки, вони інші, тендітні, вони як метелики. Подивись: їхні крила поникнули, згорнулися. Мені їх шкода, тату. Не треба їх рвати. На мій день народження відвези мене на те місце, де ви з мамою їх зірвали. Я хочу побути з ними, з живими.

Дочка з дружиною залишилися на дачі, а я поїхав до міста і по дорозі зупинився на тому самому місці.

Іншими очима дивився на поле, що розкинулось між двома масивами лісу, і мені здавалося, що переді мною колихається трав'яне море, а над ним літають тисячі яскраво-червоних метеликів. На душі стало так тепло, і щемливий смуток наповнив мене.

Так, квіти, вони живі, а це поле – їх дім. Незабаром день народження Марійки, тож ми, звичайно, привезем її сюди, до маків, які вона так любить.

Вітер м'яко заколисував трави, хвилею піднімаючи і опускаючи яскраво-червоні квіти, і мені здалося, що в цих хвилях з дзвінким сміхом бігає моя донька, граючи з метеликами-квітами й забулася її хвороба, нескінченні ліки та боязкі надії на одужання.

Так, ми привезем її сюди, і тут, далеко від галасливого міста, квіти-метелики, що кружляють над травою, дадуть їй віру в себе, віру в життя.

Artikelen over lokale bedrijven en interessante mensen:

Deel uw ideeën in een nieuwe publicatie.
Wij wachten op jouw longread!
Станислав

Станислав

@forest.men

5Lange artikelen
94Bekeken
Op Drukarnia sinds 3 juli 2024

Meer van de auteur

  • Зима

    Ніч. Маленький, загублений в лісі хутір давно заснув і тільки я, зморений теплом печі, намагаюсь боротися з дрімотою. Сьогодні першим снігом прийшла зима.

    Onderwerpen van deze longread:

    Коротке Оповідання
  • Каяття

    Івана розбудив далекий гудок паротяга. Відкрив очі. З вікон текла тривожна темінь, наповнювала кімнату. «Знову», з жахом та ледь жевріючою надією подумав він.

    Onderwerpen van deze longread:

    Коротке Оповідання
  • Зелена фея (Абсент)

    А коли настане час, запросіть друзів, запалиліть свічки й в м'яких, зручних кріслах розпочиніть знайомство з Феєю.

    Onderwerpen van deze longread:

    Коротке Оповідання

Mogelijk bent u ook geïnteresseerd in:

  • Маска Хроноопери

    Частіше, обертаюсь Боками до вас - Ярилом, Сварогом, Даждьбогом та Хорсом. Тож маєте рідкісну можливість вгледіти мене справжнього, яким я є. П'ятий тур ЛітМаски, де моя переробка оповіді про двох крадіїв отримала вищий бал.

    Onderwerpen van deze longread:

    Коротке Оповідання
  • Напруга

    Завивання Дженіз Джоплін трохи перебивали приємне та заспокійливе шелестіння води. Пара візерунками стелилася по блядсько-бардовому кахелю, оминаючи нудний торшер та бра, які висвітлювали з темряви фарфор ванни та смагляву засмагу тендітної Феміди.

    Deze publicatie bevat beschrijvingen/foto's van geweld, erotiek of andere gevoelige inhoud.

    Onderwerpen van deze longread:

    Проза

Opmerkingen (0)

Steun eerst de auteur.
Schrijf een reactie!

Mogelijk bent u ook geïnteresseerd in:

  • Маска Хроноопери

    Частіше, обертаюсь Боками до вас - Ярилом, Сварогом, Даждьбогом та Хорсом. Тож маєте рідкісну можливість вгледіти мене справжнього, яким я є. П'ятий тур ЛітМаски, де моя переробка оповіді про двох крадіїв отримала вищий бал.

    Onderwerpen van deze longread:

    Коротке Оповідання
  • Напруга

    Завивання Дженіз Джоплін трохи перебивали приємне та заспокійливе шелестіння води. Пара візерунками стелилася по блядсько-бардовому кахелю, оминаючи нудний торшер та бра, які висвітлювали з темряви фарфор ванни та смагляву засмагу тендітної Феміди.

    Deze publicatie bevat beschrijvingen/foto's van geweld, erotiek of andere gevoelige inhoud.

    Onderwerpen van deze longread:

    Проза