Drukarnia.BLOG

Березень

Льоди зійшли, сніги збілілі

Вже покидають рідний край.

І верби, з холоду зомлілі,

Чекають барвів водограй.

У вікна – сонце полохливо,

А з вирію спішать птахи.

Там хтось за рогом незрадливо!? –

То ж березень квітча́ стежки.

Artikelen over lokale bedrijven en interessante mensen:

Deel uw ideeën in een nieuwe publicatie.
Wij wachten op jouw longread!
Віталіна Ганзина-Шевченко

Віталіна Ганзина-Шевченко

@BRD_VitaLina

Українська письменниця

1Lange artikelen
15Bekeken
Op Drukarnia sinds 5 maart

Mogelijk bent u ook geïnteresseerd in:

  • “ Тепло “

    У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.

    Onderwerpen van deze longread:

    Українська Література
  • v.b | тет-а-тет | цикл “ретроград“

    Цей вірш — сповідь відкинутого, який усе одно не перестає любити. Він говорить не як герой, а як тінь, що памʼятає смак світла, навіть коли його вже не залишилось. Тут ніжність не кричить — вона визнає свою поразку й усе ж чекає.

    Onderwerpen van deze longread:

    Поезія

Opmerkingen (0)

Steun eerst de auteur.
Schrijf een reactie!

Mogelijk bent u ook geïnteresseerd in:

  • “ Тепло “

    У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.

    Onderwerpen van deze longread:

    Українська Література
  • v.b | тет-а-тет | цикл “ретроград“

    Цей вірш — сповідь відкинутого, який усе одно не перестає любити. Він говорить не як герой, а як тінь, що памʼятає смак світла, навіть коли його вже не залишилось. Тут ніжність не кричить — вона визнає свою поразку й усе ж чекає.

    Onderwerpen van deze longread:

    Поезія