Drukarnia.BLOG

Залежна

ТВ: згадка про смерть


Вона знала як це бути самою серед людей,

вмирати усюди де немає нього.

Бути залежною найгірша з усіх ідей,

але її любов була тільки такою.

Вона хотіла чути його кожен день,

бути поряд кожен раз коли він плаче, не говорячи їй про це.

Вона бажала щоби вічними були тільки декілька речей - він і море де вони разом.

Розкажіть їй як боротися зі своїм сном,

закриваючи очі, вона боялася що на ранок його не стане,

вона могла усю ніч просидіти не стуляючи очей,

думаючи - хоч би він написав зранку,

хоч би він не залишав її в світі, де були тільки вони,

хоч би він кохав її також палко.

Усі кажуть що вона ніколи не насититься ним,

можливо і так, а можливо не залишати достатньо.

Бути з нею це як розмірковувати над значимістю себе,

ніколи не знаешь які тривожні думки прийдуть сьогодні.

Articoli su attività commerciali locali e persone interessanti:

Condividi le tue idee in una nuova pubblicazione.
Aspettiamo la tua longread!
Ліна Вишня

Ліна Вишня

@prettybones_99

8Longread
200Viste
6Seguaci
Supporto
Su Drukarnia da allora 25 aprile 2023

Altro dall'autore

  • Кохання

    ТВ: Згадка про смерть

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Вірші
  • Т.

    ТВ: згадка про смерть

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Вірш
  • Зрада

    Це відчувається як довга зрада,

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Вірш

Potrebbe interessarti anche:

  • v.b | end of Martin | цикл “асиметрія”

    Меланхолійне прощання з минулим, де пам’ять, втрати й надія вплітаються в тонке полотно спогадів. Ліричний герой балансує між світлом і пітьмою, між болем і прийняттям — щоб залишити найцінніше як спадок і з усмішкою зробити крок у новий світанок.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Поезія
  • v.b | палімпсест | цикл “Ґаттака”

    Цей вірш — як розмова із собою колишнім: я бачу, як горів колись і як догорів. Тепер, дивлячись на попіл у пам’яті, питаю: чи виправдався той вогонь, якщо сьогодні всередині — лиш спокій, холод і запитання на які не почуєш відповідей.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Поезія

Commenti (2)

У вас дуже чудові вірші, вони тяжкі емоційно, але я захоплююсь ними і вами)

Potrebbe interessarti anche:

  • v.b | end of Martin | цикл “асиметрія”

    Меланхолійне прощання з минулим, де пам’ять, втрати й надія вплітаються в тонке полотно спогадів. Ліричний герой балансує між світлом і пітьмою, між болем і прийняттям — щоб залишити найцінніше як спадок і з усмішкою зробити крок у новий світанок.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Поезія
  • v.b | палімпсест | цикл “Ґаттака”

    Цей вірш — як розмова із собою колишнім: я бачу, як горів колись і як догорів. Тепер, дивлячись на попіл у пам’яті, питаю: чи виправдався той вогонь, якщо сьогодні всередині — лиш спокій, холод і запитання на які не почуєш відповідей.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Поезія