Drukarnia.BLOG

Я тебе бачу

Наш перший контакт. Тобі лячно. Так і я не завжди смілива.

Ти заходиш. Заходиш у мій простір — кабінет, стілець поруч, дзвінок. Я чекала на тебе. Саме на тебе. Я слухаю і чую. Чую твої думки в тиші.

Чую твоє дихання. Інколи швидке — коли ти згадуєш те, про що давно забув. Інколи повільне — коли ми мовчимо вдвох. Інколи це видих — коли ти зачиняєш двері спогаду. Того спогаду, куди ти сам боявся йти. І лише разом зі мною ми вдвох зайшли — і вийшли — з того жахливого спогаду.

Я чую. Я тебе чую. Я тебе бачу.

Я бачу кожен м’яз на твоєму обличчі. Я бачу, що залишило життя на твоїй шкірі. Як сум додав складку під правим оком — під одним, бо ти зустрічав виклики однією стороною, а іншу зберігав. Так ти виживав.

Я бачу зморшки під очима — від сміху. У тебе ж були щасливі моменти? Ти бачив схід сонця? Я бачу складки в кутах губ — це ти мовчав, коли хотілося кричати. І зараз бачу: як ти тримаєш руки, шукаєш опори. Я бачу тебе.

Твій малюнок тіла: спину, що витримала; ноги, що винесли; плечі, які мали бути високими — ти тут. І я бачу.

Я — емпат. Це нагорода і виклик одночасно. Я тебе відчуваю. Я відчуваю твій настрій у той момент, коли затримую погляд на тобі.

Я можу бути підтримуючою. А можу бути нестриманою — навіть у тиші.

Articoli su attività commerciali locali e persone interessanti:

Condividi le tue idee in una nuova pubblicazione.
Aspettiamo la tua longread!
Нотатки_зсередини

Нотатки_зсередини

@final

Нотатки практика. Без оцінок.

7Longread
169Viste
4Seguaci
Su Drukarnia da allora 19 gennaio

Altro dall'autore

  • Справа про Камінь Пам'яті

    Адвокатеса Анна Василівна береться за банальну справу про розлучення та поділ землі, яка через старий лист перетворюється на історичний детектив. Пошуки зниклого Каменя Пам'яті приводять туди, де замість золота чи документів на громаду чекають забуті людські обіцянки.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Детектив
  • Танюш, ти мене зрозумієш

    Кілометр угору сходами, коли коліна тремтять, а дихання збивається. Випадковий автобус у швейцарських горах став шляхом до свободи. Історія про прощення тата, бабусі й себе в маленькій церкві. Залишаю тягар виживання там. Ми вільні, Танюш. Ти зрозумієш...

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Соціальна Психологія
  • Попутники

    У дорозі завжди трапляється щось непередбачуване. Чотири історії про попутників із поїздів — і одна про коня в аеропорту Барселони, який на мить змусив забути навіть знайомі дороги.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Подорожі

Potrebbe interessarti anche:

Commenti (0)

Sostieni prima l'autore.
Scrivi un commento!

Potrebbe interessarti anche: