Drukarnia.BLOG

УЯВА

УЯВА

Заплутаний розум будує в'язниці,
Шукає людина невидимі грані,
Ховає зажура журбу блискавично.

В полоні ілюзій народяться ранні
Фантоми страждання, надумані рамки,
Немовби кайдани на тілі погані.

Зруйнуй самотужки фортеці та дамби,
Побач дивовижну красу океану,
Відкрий для свободи зачинені клямки.

Ковток чистоти не рахує поранень,
Звільняє легені повітря прозоре,
Позбавивши душу глибокого стану.

Малюють думки необмежені зорі,
Дарує відвага нескорені крила,
Щоб зникло назавжди придумане горе.

Рішучість ламає канони по хвилях,
Пробуджує силу таємне веління,
Яка підіймати спроможна вітрила.

Далеко розійдеться світло з долини,
Бо кожен зуміє здолати тривогу,
Відкинувши геть переляку насіння.

Тепер відкривається світ цей убогий.

Мирослав Манюк
19.07.2026

Articoli su attività commerciali locali e persone interessanti:

Condividi le tue idee in una nuova pubblicazione.
Aspettiamo la tua longread!
Мирослав Манюк

Мирослав Манюк

@MiroslavManiuk

Вільний Поет

103Longread
1.4KViste
4Seguaci
Su Drukarnia da allora 16 luglio 2025

Altro dall'autore

Potrebbe interessarti anche:

  • v.b | палімпсест | цикл “Ґаттака”

    Цей вірш — як розмова із собою колишнім: я бачу, як горів колись і як догорів. Тепер, дивлячись на попіл у пам’яті, питаю: чи виправдався той вогонь, якщо сьогодні всередині — лиш спокій, холод і запитання на які не почуєш відповідей.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Поезія

Commenti (0)

Sostieni prima l'autore.
Scrivi un commento!

Potrebbe interessarti anche:

  • v.b | палімпсест | цикл “Ґаттака”

    Цей вірш — як розмова із собою колишнім: я бачу, як горів колись і як догорів. Тепер, дивлячись на попіл у пам’яті, питаю: чи виправдався той вогонь, якщо сьогодні всередині — лиш спокій, холод і запитання на які не почуєш відповідей.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Поезія