Drukarnia.BLOG

утома

чому так неба сірого

не вистачає моїй утомі?

чому рятуюсь вірою

в душевні свої побої?

мені так важко дихати

коли багато очей навколо.

вони намагаються висікти

із моїх трикутників кола.

Articoli su attività commerciali locali e persone interessanti:

Condividi le tue idee in una nuova pubblicazione.
Aspettiamo la tua longread!
Горобина

Горобина

@horobynaa

НеДоПоетеса

3Longread
42Viste
2Seguaci
Su Drukarnia da allora 16 aprile 2023

Altro dall'autore

Potrebbe interessarti anche:

  • Цвинтар, що постав між нами…

    Як непомітно ми згасаємо поряд із тими, кого вважали своїм всесвітом... А потім розуміємо: ми були лише прикрасою в їхньому житті. Спершу щиро віримо, що любов і турбота здатні зцілити все, — а згодом стикаємося з жорстокою реальністю й приймаємо: вони ≠ вирішення всіх проблем.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Вірші
  • v.b | тет-а-тет | цикл “ретроград“

    Цей вірш — сповідь відкинутого, який усе одно не перестає любити. Він говорить не як герой, а як тінь, що памʼятає смак світла, навіть коли його вже не залишилось. Тут ніжність не кричить — вона визнає свою поразку й усе ж чекає.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Поезія

Commenti (0)

Sostieni prima l'autore.
Scrivi un commento!

Potrebbe interessarti anche:

  • Цвинтар, що постав між нами…

    Як непомітно ми згасаємо поряд із тими, кого вважали своїм всесвітом... А потім розуміємо: ми були лише прикрасою в їхньому житті. Спершу щиро віримо, що любов і турбота здатні зцілити все, — а згодом стикаємося з жорстокою реальністю й приймаємо: вони ≠ вирішення всіх проблем.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Вірші
  • v.b | тет-а-тет | цикл “ретроград“

    Цей вірш — сповідь відкинутого, який усе одно не перестає любити. Він говорить не як герой, а як тінь, що памʼятає смак світла, навіть коли його вже не залишилось. Тут ніжність не кричить — вона визнає свою поразку й усе ж чекає.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Поезія