Drukarnia.BLOG

Повертаюся

Повертаюся в давно забуті місця

І минуле, котре більше не гріє.

Хочу туди, де горіла іскра

Де були справжні почуття (і мрії).

 

Втікаю від себе торкаючись зір

Холодних як і серце моє.

Я чужий тепер до всього, що було.

 

Закінчується день і настає ніч

В котрій моє серце оживає

Аби битися сильніше

В пориві спогадів й ілюзій,

Котрі нахлинають знову й знову.

 

Тільки ранком я знову стаю собою

В порожніх стінах. І хочу стати зіркою –

Такою ж холодною,

Щоб світити з небес і залишатися

Недоступною для всіх.

 

Думками я блукаю десь по долинах

І шукаю давнє минуле, котрого нема.

Я помираю знову й знову в собі

І хочу відчути тепло рідних рук (хоча б в снах).

 

Втікаю від себе торкаючись зірок.

У повітряних замках немає любові

І моє серце залишається розбитим.

Articoli su attività commerciali locali e persone interessanti:

Condividi le tue idee in una nuova pubblicazione.
Aspettiamo la tua longread!
Ruslan Barkalov

Ruslan Barkalov

@rusik

8Longread
261Viste
1Seguaci
Su Drukarnia da allora 27 aprile 2023

Altro dall'autore

  • Як Босорка врятувала від темного прокляття

    Петро сидів, підперши голову руками. Сьогодні для нього був справді якийсь чорний день. Все йшло шкереберть. Все валилося. Усе, що він так довго досягав, до чого так довго йшов, усе що він так невтомно збирав до купи наче мозаїку – усе це руйнувалося буквально на очах.

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Містика

Potrebbe interessarti anche:

Commenti (0)

Sostieni prima l'autore.
Scrivi un commento!

Potrebbe interessarti anche: