Drukarnia.BLOG

Ліс

Ти і я - ми живемо по різні лісу бо́ки.

Ти і я - ми терпляче визираємо у віконця.

Не йдемо нікуди до людської толоки.

Літнє небо млоїть, притискає до долу Сонце.

Почекаємо, поки вийде повня, і вщухне у світі гвалт,

Поки ляже глибокий сніг і ніч ляже на нього спати.

Ми вдягнемося тепло, вийдемо із затишних хат,

Кожен із свого боку увійдемо в ліс і піде́мо блукати.

Ти і я непо́спіхом пройдемо́ всі стежинки,

Ніби лінії долі на розкритій долоні білій.

Шурхотітимуть з сосон іскристих бажань сніжинки,

І загадуватиму що скажу, як зустріну, милій.

Я спитаю, мабуть, як змогла вона в ліс увійти,

До якого нікому раніше дорога була невідома,

Як вона прослизнула між снігу осяйних листів,

Серед літер-дерев, що скидають торішні тире і коми.

А вона усміхнеться, мабуть, і мені відповість,

Що хотіла й сама про це диво мене запитати.

Зрозуміємо ми, що ростили із паростків ліс

Вдвох, задовго до того, як трапилось врешті спізнатись.

Articoli su attività commerciali locali e persone interessanti:

Condividi le tue idee in una nuova pubblicazione.
Aspettiamo la tua longread!
Максим Сальва

Максим Сальва

@maxsalva

69Longread
3.2KViste
22Seguaci
Supporto
Su Drukarnia da allora 16 aprile 2023

Altro dall'autore

  • Дім

    У жовтневому саду, в сутінках бузкових,

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Поезія
  • Лицар

    Кажуть, він не закладав храмів,

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Поезія
  • Сумнів

    коли не легко,

    Argomenti di questa lunga lettura:

    Поезія

Potrebbe interessarti anche:

Commenti (0)

Sostieni prima l'autore.
Scrivi un commento!

Potrebbe interessarti anche: