Drukarnia.BLOG
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк

Вільний Поет

СПЕКА

СПЕКА

Спалює сонце сухі оболоні,
Пил підіймається вгору сутужно,
Люди шукають рятунок сезонний.

Знищила спека повсюди калюжі,
Градус злітає до позначки вище,
Сушить гарячим повітрям потужно.

Сухість у погребі як на горищі,
Трави згорають щоденно на полі,
Смажить проміння усі пасовища.

Часом важким у пекучім полоні
Мріють усі про значну прохолоду,
Жити стає неможливо без волі.

Спека така — хоч скачи у колодязь,
Хмари, куди ж ви поділися, хмари?
Вмийте дощами пустелю голодну.

Хай закінчиться ця спека кошмарна.

Мирослав Манюк
03.08.2026

Поезія

Artikel tentang bisnis lokal dan orang-orang menarik:

Bagikan ide Anda dalam publikasi baru.
Kami menunggu bacaan panjang Anda!
Мирослав Манюк

Мирослав Манюк

@MiroslavManiuk

Вільний Поет

103Bacaan panjang
1.3KTampilan
4Pengikut
Di Drukarnia sejak itu 16 Juli 2025

Lebih lanjut dari penulis

Anda mungkin juga tertarik pada:

  • Vitalii Bosyi
    Vitalii Bosyi@citadel_martin

    v.b | Marco/Polo | цикл “uranus”

    Marco був не людиною — явищем. Стиль, втеча, джаз, татуювання — і тиша, з якої вже нічого не повертається. Він розчинився в апельсиновому повітрі, залишивши після себе лише останній рух, як жест на полотні, що вже ніхто не допише.

    Topik bacaan panjang ini:

    Поезія
  • Vitalii Bosyi
    Vitalii Bosyi@citadel_martin

    v.b | Компаньйон | цикл “абразія“

    Двоє тіл несуть тінь одного духу. Йдуть крізь знищене, мов крізь час, не заради життя, а щоб памʼять не зникла. В кожному русі — спротив зникненню. В кожному погляді — доказ, що ще існуємо.

    Topik bacaan panjang ini:

    Поезія

Komentar (0)

Dukung penulisnya terlebih dahulu.
Tulis komentar!

Anda mungkin juga tertarik pada:

  • Vitalii Bosyi
    Vitalii Bosyi@citadel_martin

    v.b | Marco/Polo | цикл “uranus”

    Marco був не людиною — явищем. Стиль, втеча, джаз, татуювання — і тиша, з якої вже нічого не повертається. Він розчинився в апельсиновому повітрі, залишивши після себе лише останній рух, як жест на полотні, що вже ніхто не допише.

    Topik bacaan panjang ini:

    Поезія
  • Vitalii Bosyi
    Vitalii Bosyi@citadel_martin

    v.b | Компаньйон | цикл “абразія“

    Двоє тіл несуть тінь одного духу. Йдуть крізь знищене, мов крізь час, не заради життя, а щоб памʼять не зникла. В кожному русі — спротив зникненню. В кожному погляді — доказ, що ще існуємо.

    Topik bacaan panjang ini:

    Поезія