Drukarnia.BLOG

ШАХІСТ

Він грав у шахи все життя,

На дошці дні свої згубив,

Не знало серце каяття,

І розум швидко потьмянів.

А він все грав і грав, хоча

Ще голос неба чув сумний:

«Згасає зір, гниє душа,

Згорить у пеклі подих твій».

А він все грав і грав, хоча

Матусі дотик занімів...

І братик смикав за рукав:

Кричав, молився і тремтів.

І потім... Боже! На землі —

Ні матері, ні братика!

А мама навіть у труні

Так гірко-гірко плакала.

Articles sur les entreprises locales et les personnes intéressantes :

Partagez vos idées dans une nouvelle publication.
Nous attendons votre longue lecture !
Радислав Тихий

Радислав Тихий

@radyslav_chibisov

Філолог, учитель і письменник

16Lectures longues
187Vues
1Abonnés
Sur Drukarnia depuis 14 juin

Plus de l'auteur

  • Любомир Євгенович (спогад)

    П’яте грудня. Шаховий турнір у Львівській школі № 9. Наш добрий тренер і вчитель праці — Любомир Євгенович — уважно стежить за грою збірної гімназії. На перерві до мене та ще одного гравця підходить молода жінка — мама Меланії Волошинської, учасниці команди.

    Sujets de ce longread :

    Спогади
  • Вона

    (уривок із нового твору)

    Sujets de ce longread :

    Кохання

Vous pourriez également être intéressé par :

Commentaires (0)

Soutenez d’abord l’auteur.
Écrivez un commentaire !

Vous pourriez également être intéressé par :