Drukarnia.BLOG

Вірш «…»

вона дихає в моїх легенях,

розвиває кінцівки в нирках,

добереться вона і до мозку,

не залишить мене у думках.

та лиш серце моє не чіпає,

мабудь хоче страждань нескінченних,

аби тіло із часом вмирало,

а ти в Бога б повірив миттєво.

смерть страшна та спокіна в одночас

ніби кличе, а ніби втіка

чом не можешь ти бути швидкою,

щоб не встигла ніяка «швидка»?

дякую за ваш час) а мені треба ще щось тут написати, аби було 100+ слів, тому декілька рандомно складених рядік:

« на цьому мабудь ми згонемо

історію спільного кохання

вже зараз бачимо проблеми

але не хочимо втрачать всі нерви »

Artículos sobre negocios locales y gente interesante:

Comparte tus ideas en una nueva publicación.
¡Estamos esperando tu lectura larga!
polyanka

polyanka

@nymphadora

5lecturas largas
207Vistas
3Seguidores
Apoyo
En Drukarnia desde 26 de abril 2023

Más del autor

También te puede interesar:

Comentarios (0)

Apoye al autor primero.
Escribe un comentario!

También te puede interesar: