Drukarnia.BLOG

Тихе море

Я думала, що вже все добре,

Коли дивилася на тихе море,

Що синьою і теплою водою,

Грало моєю душею-струною.

.

Та налетіли страшні хмари,

Чорні немов злосні чари.

Вони несли свої жорсткі закони,

Й зривали з квітів пишнії бутони.

.

Вони казали мені пам'ятати,

Про незмогу мою розквітати.

Хотіли щоб я боялась тепла й турботи

І миттю забула про вільні широти.

.

Та хвилі високі, неначе дракони,

Розвіяли хмари й мої перепони.

Забилося серце у грудях моїх,

Згадала душа надію і сміх.

Artículos sobre negocios locales y gente interesante:

Comparte tus ideas en una nueva publicación.
¡Estamos esperando tu lectura larga!
Летиція Сільва

Летиція Сільва

@leatitia.silva

намагаюся вести блог)

3lecturas largas
35Vistas
En Drukarnia desde 4 de marzo

Más del autor

  • ***

    В пам'ять дивовижній людині, яка, на превеликий жаль, уже ніколи не зможе прочитати цей вірш💔

    Temas de esta lectura larga:

    Вірші

También te puede interesar:

Comentarios (0)

Apoye al autor primero.
Escribe un comentario!

También te puede interesar: