Drukarnia.BLOG

ШАХІСТ

Він грав у шахи все життя,

На дошці дні свої згубив,

Не знало серце каяття,

І розум швидко потьмянів.

А він все грав і грав, хоча

Ще голос неба чув сумний:

«Згасає зір, гниє душа,

Згорить у пеклі подих твій».

А він все грав і грав, хоча

Матусі дотик занімів...

І братик смикав за рукав:

Кричав, молився і тремтів.

І потім... Боже! На землі —

Ні матері, ні братика!

А мама навіть у труні

Так гірко-гірко плакала.

Artículos sobre negocios locales y gente interesante:

Comparte tus ideas en una nueva publicación.
¡Estamos esperando tu lectura larga!
Радислав Тихий

Радислав Тихий

@radyslav_chibisov

Філолог, учитель і письменник

16lecturas largas
187Vistas
1Seguidores
En Drukarnia desde 14 de junio

Más del autor

  • Любомир Євгенович (спогад)

    П’яте грудня. Шаховий турнір у Львівській школі № 9. Наш добрий тренер і вчитель праці — Любомир Євгенович — уважно стежить за грою збірної гімназії. На перерві до мене та ще одного гравця підходить молода жінка — мама Меланії Волошинської, учасниці команди.

    Temas de esta lectura larga:

    Спогади
  • Вона

    (уривок із нового твору)

    Temas de esta lectura larga:

    Кохання

También te puede interesar:

Comentarios (0)

Apoye al autor primero.
Escribe un comentario!

También te puede interesar: