Drukarnia.BLOG

Очі

Я боязко вдивлялась у блакить,

Майже не помітну блакить,

У майже скляних очах,

Страшних майже сірих очах.

Ті очі дивились і у мої,

Напевно, теж вдивлялись,

Можливо теж зі страхом,

Та не таким як мій, іншим.

Мій страх був від краси,

Я боялась тієї блакиті,

Вона нагадувала небо,

Чисте небо, але з болем.

Ви думали я помер, не радійте так рано. Коротше виповз з депресії та борюся з соціальною фобією👍. Артем, хай)) А і вірш, ну короче щось дивне, ай донт ноу, соррі.

Artículos sobre negocios locales y gente interesante:

Comparte tus ideas en una nueva publicación.
¡Estamos esperando tu lectura larga!
Все ок...

Все ок...

@vse_ok

14lecturas largas
438Vistas
12Seguidores
En Drukarnia desde 17 de abril 2023

Más del autor

  • Вони

    І забувши як насправді жити

    Temas de esta lectura larga:

    Вірші
  • Універ(моя сторі)

    Якщо коли небудь ви могли подумати, що викладачі університету дуже порядні люди, то ви не зовсім праві.

    Temas de esta lectura larga:

    Проза

También te puede interesar:

Comentarios (1)

Бій не равний, але бажаю успіхів і гарних днів)

А вірш є вірш і то є добре)

También te puede interesar: