Drukarnia.BLOG

Тихе море

Я думала, що вже все добре,

Коли дивилася на тихе море,

Що синьою і теплою водою,

Грало моєю душею-струною.

.

Та налетіли страшні хмари,

Чорні немов злосні чари.

Вони несли свої жорсткі закони,

Й зривали з квітів пишнії бутони.

.

Вони казали мені пам'ятати,

Про незмогу мою розквітати.

Хотіли щоб я боялась тепла й турботи

І миттю забула про вільні широти.

.

Та хвилі високі, неначе дракони,

Розвіяли хмари й мої перепони.

Забилося серце у грудях моїх,

Згадала душа надію і сміх.

Artikel über lokale Unternehmen und interessante Menschen:

Teilen Sie Ihre Ideen in einer neuen Publikation.
Wir warten auf Ihren Longread!
Летиція Сільва

Летиція Сільва

@leatitia.silva

намагаюся вести блог)

3Longreads
34Ansichten
Seitdem auf Drukarnia 4. März

Mehr vom Autor

  • ***

    В пам'ять дивовижній людині, яка, на превеликий жаль, уже ніколи не зможе прочитати цей вірш💔

    Themen dieses Longreads:

    Вірші

Sie könnten auch interessiert sein an:

Kommentare (0)

Unterstützen Sie zuerst den Autor.
Kommentar schreiben!

Sie könnten auch interessiert sein an: