Drukarnia.BLOG

Десь між

Я частина твоєї прози,
ти ж моєї поеми.
Ти ще не визначився з жанром,
а я з об’ємом.

Твоя проза тверда, мов каміння,
моя поема м'яка, як дим.
Я накриваю тебе , ніби ковдрою,
і ти надихаєшся цим.

Те, що в мені легке і невловиме,
в тобі знаходить форму й вагу.
Те, що в твоїх глибинах мовчить,
виривається в мені на свободу.

Ми даємо один одному те,
чого нам самим бракує —
ти мені грунт, я тобі вітер,
і тільки так наше «тут і зараз» існує.

Artikel über lokale Unternehmen und interessante Menschen:

Teilen Sie Ihre Ideen in einer neuen Publikation.
Wir warten auf Ihren Longread!
Julia Roy

Julia Roy

@Julia_Roy

Така

40Longreads
1.2KAnsichten
20Anhänger
Seitdem auf Drukarnia 9. Juni 2023

Mehr vom Autor

  • Вишиті люди

    Ми ніби нитками прошиті крізь дні,де пам’ять тримає вузли на спині.

    Themen dieses Longreads:

    Вірші
  • Я лечу

    бо справжність — це не світло й не морок суцільний це здатність не відводити очей ні від неба ні від прірви

    Themen dieses Longreads:

    Вірші

Sie könnten auch interessiert sein an:

  • Арки

    Країною волі, житнього поля,

    Themen dieses Longreads:

    Вірші
  • v.b | Грандбатько | цикл “абразія“

    Пливе крізь пам’ять човен дитинства, а в ньому — погляд діда, тиша поля і тужні струни бандури. Цей вірш — не про смерть, а про присутність, що не зникає. Про голос, що досі веде тебе селом, крізь осінь, крізь роки, крізь себе.

    Themen dieses Longreads:

    Поезія

Kommentare (1)

Sie könnten auch interessiert sein an:

  • Арки

    Країною волі, житнього поля,

    Themen dieses Longreads:

    Вірші
  • v.b | Грандбатько | цикл “абразія“

    Пливе крізь пам’ять човен дитинства, а в ньому — погляд діда, тиша поля і тужні струни бандури. Цей вірш — не про смерть, а про присутність, що не зникає. Про голос, що досі веде тебе селом, крізь осінь, крізь роки, крізь себе.

    Themen dieses Longreads:

    Поезія