Drukarnia.BLOG

***

про п(о/рий)няття комунікації. жовтень 2022

збираю почуття у слова, а слова– у фрази

це відчувається намистом, навмисне загубленим і розсипаним

тиск оточуючих стверджує, що ніколи не пізно вивчити щось нове

я вивчаю мовчання. як це–

хотіти кричати й нічого не говорити

як це– наповненою ненавистю, вести себе як камінь

як це– навмисно уникати розмови.

збирати почуття у слова. сука, як це?

коли ліміт вимовлених фраз вже досягнутий

коли обличчя ненавмисно посміхається

ховаючись за ширмою стенд-апу?

як говорити, коли зуби до болі в роті стиснуті?

коли мозок при спробі щось вимовити висне так, ніби це explorer?

коли медитація не допомагає попри всі твої старання

а тривога і жах наростають сталевим каркасом у тілі?

певно, я не вмію говорити.

адже кожного разу як я намагаюсь, щось всередині мене заважає

і призводить до нового конфлікту.

я знімаю каркас і збираю намисто.

бусини, як за планом, падають на підлогу.

я ломаюся.

Artikel über lokale Unternehmen und interessante Menschen:

Teilen Sie Ihre Ideen in einer neuen Publikation.
Wir warten auf Ihren Longread!
естер невінчаний

естер невінчаний

@ester

strange (w/b)itch

17Longreads
475Ansichten
4Anhänger
Seitdem auf Drukarnia 24. Juli 2023

Mehr vom Autor

Sie könnten auch interessiert sein an:

  • v.b | вчися літати | цикл “асиметрія”

    Сон-спогад, де друзі стають примарами, дерева — свідками, а кожен кадр — спроба зрозуміти себе. Алебарди, руїни й зламані лінзи ведуть крізь хаос втрат і прощення. Це падіння в себе, де навіть мовчання має звук, а згадка — вагу кулі.

    Themen dieses Longreads:

    Поезія
  • v.b | . | цикл “асиметрія”

    Швидкоплинність життя в заплутаних дорогах і короткому полум’ї людських доль. Ми спалахуємо, як сірники, залишаючи після себе лише попіл і тихе прохання: пам’ятайте, що ми горіли.

    Themen dieses Longreads:

    Поезія

Kommentare (0)

Unterstützen Sie zuerst den Autor.
Kommentar schreiben!

Sie könnten auch interessiert sein an:

  • v.b | вчися літати | цикл “асиметрія”

    Сон-спогад, де друзі стають примарами, дерева — свідками, а кожен кадр — спроба зрозуміти себе. Алебарди, руїни й зламані лінзи ведуть крізь хаос втрат і прощення. Це падіння в себе, де навіть мовчання має звук, а згадка — вагу кулі.

    Themen dieses Longreads:

    Поезія
  • v.b | . | цикл “асиметрія”

    Швидкоплинність життя в заплутаних дорогах і короткому полум’ї людських доль. Ми спалахуємо, як сірники, залишаючи після себе лише попіл і тихе прохання: пам’ятайте, що ми горіли.

    Themen dieses Longreads:

    Поезія