Drukarnia.BLOG

Воскресіння

До сходу сонця з цегляних будинків

Чоловіки виходять на роботу,

Здіймають вгору втомлені обличчя,

Вдихають смог, губами ловлять сльоту.

До шахт розтягуються довгі валки,

Пірнають в штреки, сунуть у забої,

Лаштують руки - грубі і жилаві -

До чергового із вугіллям бою.

До вечора вони у надрах гинуть.

Здригається земля, бряжчать тарілки.

І крики голосінь у небо линуть.

Лаштуються гроби, борщі, горілка.

Пласке червоне сонце древнім богом,

Обпершись на верхівки териконів,

Освячує дітей пекучі сльози,

Й жінок виття, й старих страшні прокльони.

Скрегочуть й стогнуть древні механізми,

Тіла згорілі тягнучи нагору.

І їх ховають, і до ночі тризну

Справляють за столами ізнадвору.

Коли ж поснуть птахи, собаки й діти,

Жінки виходять й тихо йдуть до ставу.

Під вербами над чорною водою

Вони свою з сомами ділять страву.

Скидають одяг, розплітають коси,

Втирають в груди запашну олію,

Співають, вигинаючись як лози,

В пляшки збирають вірність і надію.

Із вуст вливають і зілля те любові,

І зігріваючи холодне скло серцями,

Йдуть цвинтарем, розкопують могили,

І чорне дійство правлять над мерцями.

Цілують очі - і тремтять повіки,

І повні сили й теплі знову руки -

До полуно́чі линуть над степами

Жагучі крики пристрасної муки.

Коли ж зірки розтануть у блакиті,

Й зоря ранкова світлом заясніє,

Прокинуться від снів жахливих діти,

Й батьки із кухонь їх покличуть снідать.

І знов мужі до сходу вийдуть з дому,

Коханням втомлені, узрять лани небесні,

Підуть до шахт. Бо смерть - не крапка. Кома.

Скрегочуть світу зубчасті колеса.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Максим Сальва
Максим Сальва@maxsalva

69Довгочити
3.3KПерегляди
22Підписники
Підтримати
На Друкарні з 16 квітня 2023

Більше від автора

  • Дім

    У жовтневому саду, в сутінках бузкових,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Лицар

    Кажуть, він не закладав храмів,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Сумнів

    коли не легко,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Це також може зацікавити:

  • Будинок на Осиковому Узвишші

    Марта приїхала до села, якого не було на жодній сучасній мапі. Потяг зупинився на платформі без назви, попередньо зменшивши хід, наче вагався, чи варто зупинятись зовсім. Вийшла вона одна, у пальті, що мало запах попередньої осені, і з валізою, в яку вмістилось усе її "після".

    Теми цього довгочиту:

    Фентезі

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Будинок на Осиковому Узвишші

    Марта приїхала до села, якого не було на жодній сучасній мапі. Потяг зупинився на платформі без назви, попередньо зменшивши хід, наче вагався, чи варто зупинятись зовсім. Вийшла вона одна, у пальті, що мало запах попередньої осені, і з валізою, в яку вмістилось усе її "після".

    Теми цього довгочиту:

    Фентезі