Drukarnia.BLOG

v.b | Acta Herbarium | цикл “абразія”

Ця реальність була однією з останніх у моєму житті. Ніби ти йдеш довгим коридором повз десятки темних поворотів — і в якийсь момент розумієш: або тобі доведеться йти дорогою, яка не має кінця, або звернути в темний кут і загубитись у темряві.

Небо в червоних барвах було схоже на вечірнє — сонце заходило за горизонт, але з боку сходу. Тепер я стояв посеред пустки, де разом зі мною хаотично були розкидані високовольтні лінії електропередачі. На фоні неба не було видно проводів, що з'єднували вежі між собою, але я чітко чув гул — такий, який чутно, проходячи повз трансформатор.

На горизонті з'явився хтось — і тієї ж миті зник.

— Агов!! Агов! Агов... — пронеслось удалині.

Я — непохитний страж посеред пустелі. Навколо нікого, хто міг би зруйнувати мою фортецю. Я — стовп межі посеред рівнини, що відкидає тінь на всі боки, здіймаючись угору невидимою небесною ямою. Я — той, хто не залишає шансу на повернення. Кур'єр з єдиним листом.

Я посилаю синусоїду — й через мить отримую її назад. Я згорблений під небом, як старий, зломлений старістю. Я дивлюся в очі самій Альфа Центаврі. Я — провісник народження.

Сонце! Сонце!! Воно тут! І там! Воно всюди! Повсюди!

— Оуу... — відлунням пролетіло повз мене.

— Хто ти? — запитав хтось.

Я — планктон, що повільно спускається сходами страждань у долину божевілля. Я — гусінь, яка повзе на розтерзання хижакові. Я — Сізіф, що котить камінь власного невігластва прямо до палаючого сонця, аби спалити сором і згоріти у вогні Всевишнього.

Я чую кроки. Хтось біжить нагору сходами й хапає мене. Галька під моїми ногами сиплеться, і я повільно-повільно провалююсь униз. Моя шкіра розсипається в пил. Я більше не зможу піднятись. Дай мені трохи світла...

— Аууууу!!! — перекотом пронеслось за моєю спиною.

Ось я вже в твоїй кімнаті. Я — беззахисна істота, що намагається вилетіти у вікно, б'ючись раз за разом об скло, яке служить тобі захистом від світу. Дай мені ключ від темниці. Я маю прямувати до Сонця.

— Ні, — промовив велетень.

— Як ти можеш бути таким безжальним до нашого світу?
Я не сумніваюся у твоїй жорстокості. Мені страшно.

На нудотно-білій стіні висить рамка, а в ній — найпрекрасніше з прекрасних створінь: метелик з роду Ornithoptera priamus priamus. Його крила схожі на зелені молоді луги — розмиті й водночас однотонні. Це зачаровує. Тіло комахи вабить своєю симетрією. Ти пробив його шпилькою, і тільки я можу побачити його страждання.

Але ти... Ти всього лиш велетень.

♫ Bohren & der Club of Gore — Midnight Black Earth

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Vitalii Bosyi
Vitalii Bosyi@citadel_martin

голос останнього вітру.

55Довгочити
1.7KПерегляди
5Підписники
На Друкарні з 21 квітня 2025

Більше від автора

  • v.b | роздоріжжя | цикл "Ґаттака"

    Є дороги, що ведуть у завтра, і є ті, що губляться в зорях. Цей вірш — про наші кроки, сумніви й мовчання на перехрестях життя.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b. | Ґаттака | цикл “Ґаттака“

    Сповідь людства, яке забагато жило. Ми успадкували лють, страх і ненависть — і назвали це честю. Цей вірш про цивілізацію, що спершу шукала сенс, а тепер просто вбиває, бо не знає, що ще робити.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | phantasma | цикл “Ґаттака”

    Кохання спалює тебе до останньої молекули, якщо живеш не собою, а для чиїхось очікувань. Краще зникнути, ніж жити чужим образом. Краще вмерти чесно, ніж вигинатись під чийсь ідеал.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Це також може зацікавити:

  • Початок пройшов непоміченим

    Мені багато місяців хотілося просто взяти і почати писати про секс в літературі. І я все не знаходила із чого це діло почати, аж поки не сіла чистити поштову скриньку та не натрапила на свій текст майже річної давнини. Так з'ясувалось що починати мені уже не потрібно.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Секс
  • Зубочистки

    Дуже часто спогади минулого та внутрішні думки не дають нам спокійно йти далі назустріч майбутнім перешкодам. Що в такому разі ми можемо зробити? Чи вдасться подолати цю подорож всередині власної свідомості? Відповідь на ці запитання можуть дати лише зубочистки.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Початок пройшов непоміченим

    Мені багато місяців хотілося просто взяти і почати писати про секс в літературі. І я все не знаходила із чого це діло почати, аж поки не сіла чистити поштову скриньку та не натрапила на свій текст майже річної давнини. Так з'ясувалось що починати мені уже не потрібно.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Секс
  • Зубочистки

    Дуже часто спогади минулого та внутрішні думки не дають нам спокійно йти далі назустріч майбутнім перешкодам. Що в такому разі ми можемо зробити? Чи вдасться подолати цю подорож всередині власної свідомості? Відповідь на ці запитання можуть дати лише зубочистки.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання