Drukarnia.BLOG

ШАХІСТ

Він грав у шахи все життя,

На дошці дні свої згубив,

Не знало серце каяття,

І розум швидко потьмянів.

А він все грав і грав, хоча

Ще голос неба чув сумний:

«Згасає зір, гниє душа,

Згорить у пеклі подих твій».

А він все грав і грав, хоча

Матусі дотик занімів...

І братик смикав за рукав:

Кричав, молився і тремтів.

І потім... Боже! На землі —

Ні матері, ні братика!

А мама навіть у труні

Так гірко-гірко плакала.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Радислав Тихий
Радислав Тихий@radyslav_chibisov

Філолог, учитель і письменник

15Довгочити
146Перегляди
1Підписники
На Друкарні з 14 червня

Більше від автора

  • Вона

    (уривок із нового твору)

    Теми цього довгочиту:

    Кохання
  • ТОДІ, ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ

    Друзям-танцівникам, тоді після операції до мене повернулося життя

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • ОСІНЬ

    Жовте листя сумно тліє на осінній стежці

    Теми цього довгочиту:

    Осінь

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: