Дім. Що таке дім? Це запах? Запах з порогу шарлотки з яблуками, чи котячих каках, запах паяльника, яким твій родич вимальовує нову Матрицю, запах кави, чи вистрибнувшого з каструлі підгорівшого молока, запах дешевих китайських кросівок, у яких по враженням здохли миші, дві, і лежать, наче в домовині, чи це запах стерильної чистоти і всіх доступних засобів ощичення поверхонь, чи аромат пива, глютаматних сухариків, запареної позавчорашньої холодної мівіни на столі і повного стоса недопалків у старій металевій банці з-під МакКохве? Чи це звук? Звук з порогу взбивання тіста на пухкі оладки, чи шкрябання кішки у кутку з інтенсивністю, що у сусіда нижнього поверху сипеться штукатурка зі стелі, чи це звук глухої самотності і тиші, де навіть чутно цокання годинника за стінкою чужої квартири, це звук тарілок, гомону, сміху сім’ї, що сідає вечеряти, ріже хліб, зливає воду з картопельки, сипле туди кріп і запашну соняшникову олійку, накладає квашену капусту та мариновані маслюки з цибулькою? Чи може це відчуття? Відчуття з порогу, що ти дома, одягай тапки-слоніки, піжаму з Пікачу, чи ходи в трусах у сердечках, розслабся, голосно пукни, завари собі чай, доїж чоколядку з горіхами, подивись на похилену дверьку від шафи, пообіцяй в десятий раз, що завтра її підкрутиш, поздоровайся, махнувши прівєт рукою, з тараканом Іннокентієм під газовою плитою, чи це відчуття з порогу вируючої віхоли з дітей, собаки, двох котів, гекона, напівмертвої золотої рибки, колючого лего в п’ятку, потім цю п’ятку в розчваканий чупачупс на килимі, клубів диму з кухні, де в цей момент печеться старшою дитиною печиво Привіт гастрит - з гречки, цукру, яєць і часника? Кожен відповість по своєму, що для нього дім. Що змушує відчувати те приємне, тепле, затишне, запокійливе, щойно ти переступаєш поріг, кидаєш, вішаєш ключі, закриваєш вхідні двері з видихом від життя, що скаче, стрибає, волає і бібікає на вулицях. Фуф, я дома. Дома. Дім.
