Drukarnia.BLOG

Цвіркун.

Цвіркун стрибонув у гранчак,

На денці котрого було вино —

Вмить сп”янів

Та завів серенади.

Зітхала цілинна землі,

Ловила звуки травою,

Шукала,

Здіймалась до нього цвітами.

Усесвіт осипав його зірками!

У данок віддав йому

Вічність та вакуум…

— Це багато!!!… —

Скрикнув цвіркун

Та замовк…назавжди.

******А гранчак обернувся у квіточку,

Синій дзвоник,

Що тамує сум у бутоні.

_______________________

Гранчак — огранена склянка, яких у совітські часи валялося скрізь та повсюди, навіть у травах лісосмуг.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
онтойя
онтойя@ontojia

той, котрий складає вірші

76Довгочити
956Перегляди
20Підписники
На Друкарні з 13 грудня 2024

Більше від автора

Це також може зацікавити:

Коментарі (1)

Вечір…

Думу думка суне …

Темінь роздивляє .,,

Закотисвя день бездумний,

Котрий обіцяв нам -

Вранці-зрання вшанувати

Розум, мир і спокій …

А береться знов стріляти

У блакитне око …

Бо не він уранці-рано

День народить миру …

Другий день започне жити

У війні неживо …

І напʼється крові смачно -

Буде обіцяти …

Добре знає, що не він вже

завра буде зватись …

Це також може зацікавити: